Шкільна спільнота школи - педагоги, батьки та учні - є найвідданішимии поціновувачами діяльності Запорізького академічного театру юного глядача. 22 лютого учні старших класів разом з класними керівниками відвідали дивовижну моновиставу "Голос тиході безодні", яка представляю собою пронизливу розповідь жінки про кохання, про матір та батька, про пристрасть і морок. А ще про нестерпне, жагуче бажання злетіти над тією безоднею, яка розверзлася між людьми. 
Кажуть, історія нічому не вчить, проте існує ще генетична пам'ять українського народу і тих, хто жив в Україні в 20-30-ті роки минулого століття. Вона пробуджується, ця пам'ять, нагадуючи, які випробування випали на долю наших прадідів, наших найрідніших людей... Вони у той час були молоді, прагнули жити щасливо, любити вірно та палко. Як прагнемо цього ми. Як завжди прагнутимуть наші діти й онуки..